Бібліотечний меркурій

НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ «ВОЛИНСЬКИЙ БЛАГОВІСНИК»: КОРОТКА ІСТОРІЯ З НАГОДИ 10-ти РІЧЧЯ

Владислав Степанович Фульмес — 2023-12-29

У даній статті коротко подано відомості про історію заснування фахового періодичного видання Волинської православної богословської академії «Волинський благовісник», відзначено важливі події в розвитку наукового видання.

РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНУ МОНОГРАФІЮ «ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ЛЮДИНИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЖИТТЯ»

Олена Володимирівна Мамічева — 2023-12-29

Під час викликів, що випробовують людину останнім часом тематика прояву, збереження та розвитку особистісних ресурсів є актуальною. В монографії «Особистісні ресурси людини на різних етапах життя» представлено багаторічні дослідження науковців кафедри загальної психології і психології розвитку особистості ОНУ імені І. І. Мечникова. У рецензованій монографії проаналізовано велика кількість питань, пов’язаних з особистісними ресурсами які сприяють ефективній адаптації до навколишнього світу, а також виконують функцію, перешкоджаючи розвитку особистісних порушень.

ПРОФІЛЬ НАУКОВЦЯ В СИСТЕМАХ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЯК ПОКАЗНИК ПУБЛІКАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ВЧЕНОГО: РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ УНІВЕРСИТЕТУ

Тамара Миколаївна Костирко — 2023-12-29

У статті розглянуті особливості міжнародних систем ідентифікації вчених. Аналізується профіль науковця, як найважливіших критерій ідентифікації наукових статей автора в базах даних наукового цитування. Висвітлено напрями діяльності Наукової бібліотеки Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, що спрямовані на підвищення показників публікаційної активності та цитувань.

ПРОБЛЕМА ОПТИМАЛЬНОГО ВИБОРУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПРИ ВИКОНАННІ МІЖНАРОДНОГО ПАТЕНТНОГО ПОШУКУ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ТЕМАТИКИ

Олександр Юрійович Худяков — 2023-12-29

Невпинна діджитилізація джерел патентної інформації та поява нових світових лідерів металургійної науки і виробництва обумовлюють необхідність корекції традиційних підходів до міжнародного патентного пошуку, який здійснюється фахівцями науково-технічних бібліотек для користувачів-винахідників. Авторами сформовано вичерпний реєстр існуючих національних і міжнародних електронних патентних баз даних (ЕПБД), який налічує 49 найменувань, та охоплює патентні відомства країн, сумарна частка котрих у виплавці сталі, станом на 2022 р., сягає 99% від загальносвітового обсягу. Таким чином, визначено максимально можливу широту міжнародного патентного пошуку металургійної тематики. З метою скорочення витрат робочого часу бібліотечних фахівців та економії ресурсів при виконанні зазначеного виду пошуку, було сформульовано та вирішено завдання його оптимізації. В дослідженні розроблено три можливих сценарії патентного пошуку, які налічують 11, 5 та 1 рекомендовану ЕПБД. Авторами виконано порівняльний аналіз трьох найбільших мультинаціональних ЕПБД вільного доступу: Patentscope, Espacenet та Depatisnet. Визначено, що ЕПБД Espacenet містить найповнішу актуалізовану колекцію металургійних патентів, і, отже, найкращим чином придатна для виконання зазначеного виду пошуку. Загалом дослідження має виражену практичну спрямованість та покликане дати фахівцям науково-технічних бібліотек інструментарій і керівництво для виконання міжнародного патентного пошуку в сучасних умовах і, таким чином, підвищити якість обслуговування користувачів. Також отримані результати роботи дозволили визначити перспективні напрямки поповнення бібліотечних фондів.

ІСТОРІЇ ТА ДОЛІ КНИЖКОВИХ КОЛЕКЦІЙ СПІВРОБІТНИКІВ НОВОРОСІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ НА ЗЛАМІ 1910-х – 1920-х рр.

Майя Володимирівна Алєксєєнко — 2023-12-29

У статті зроблена спроба дослідження історій та доль книжкових колекцій співробітників Новоросійського університету, які потрапили до університетської біб ліо теки на зламі 1910-х – 1920-х рр. та в різних обсягах зберігаються в її фондах. Підсумовано про відсутність у науковій літературі досліджень, які б описували історії та долі книжкових колекцій службовців у зазначений період. Здійснено репрезентацію виявлених видань з книжкових колекцій видатних співробітників Новоросійського університету, тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток культури: С. Г. Вілінського, О. Л. Коцейовського, О. О. Кочубинського, І. А. Лінниченка, В.-П. Н. Павловського, О. В. Ристенка, Є. М. Щепкіна, О. П. Доброклонського (особливу увагу приділено примірникам видань із зібрання останнього). Про факти передання книжкових колекцій до фондів бібліотеки свідчать документи Державного архіву Одеської області та записи в інвентарних книгах бібліотеки, які реєстрували надходження книжок до бібліотечного фонду на зламі епох. Джерела появи перерахованих у додатку видань з книжкових колекцій встановити не вдалося. Проте, їх наявність у книжкових колекціях вчених додатково характеризують їх ретельне і поглиблене дослідження відповідних аспектів гуманітарних наук, яким присвячені ці видання. Результатом дослідження стало виявлення деяких видань цих книжкових колекцій. У статті подано стислий опис цих книжкових колекцій: дані про власника, час потрапляння до фонду бібліотеки, кількість виявлених примірників, література з якої тематики переважає у зібрані, чи мають місце інскрипти й екслібриси власників, зберігається колекція як єдине зібрання чи розрізнена, її актуальність для читачів. У статті йдеться про важливість збереження культурної спадщини попередніх століть.

РАННІ ВИДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ДРАМИ У ВОРОНЦОВСЬКІЙ КОЛЕКЦІЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

Олена Вікторівна Полевщикова — 2023-12-29

Невелика добірка англійських п’єс, надрукованих протягом правління Стюартів (1603–1714), що зберігається у Воронцовській колекції Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, становить важливу частину цього престижного книжкового зібрання. Вона включає шістдесят видань п’єс у шістдесяти одному примірнику, список яких із коротким бібліографічним описом представлений у Додатку. Ця частина Воронцовського зібрання раніше не була предметом спеціальних досліджень. Подана інформація вперше вводиться у науковий обіг.

Найдавніші видання колекції (п’ять п’єс) з’явилися між 1631 і 1640 роками. Відомо, що період Громадянської війни та Міжцарів’я (1642–1660) був менш сприятливим для видання драматичних творів через фактичну заборону театральних вистав та друкування п’єс. У колекції цей період представлений трьома примірниками. У збірці домінує англійська драматургія, видана в роки Реставрації, що цілком очікувано, враховуючи захоплене відродження інтересу до театру під час правління Карла II після скасування пуританських заборон.

Родина Воронцових була близько знайома з британською культурою і здобула репутацію англофілів. Граф Олександр Романович (1742–1805) і його молодший брат Семен Романович (1744–1832), а також син останнього Михайло Семенович (1782–1856) мали особистий досвід життя в Англії, що зробило їх захопленими прихильниками англійської культури і способу життя. Їхній інтерес до британської культури неминуче вплинув на читацькі уподобання, а також на склад їхніх бібліотек. Рукописні каталоги, що зберігаються в архівах Воронцова, служать основним джерелом інформації про збирання членами родини англійських драматургічних видань епохи правління Стюартов. Найвагоміший внесок у формування колекції зробив князь М. С. Воронцов.

ФЕДІР ЄВСТАФІЙОВИЧ ПЕТРУНЬ (1894–1963): ВІДОМІ ТА НЕВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ (ДО 60-х РОКОВИН ТА 130-ї РІЧНИЦІ)

Валерій Валерійович Левченко — 2023-12-29

У статті досліджено біографію та інтелектуальну діяльність Федора Євстафійовича Петруня – одеського історика, бібліотекаря, бібліографа, сходознавця, картографа, географа, краєзнавця і педагога. За весь час своєї діяльності він встиг попрацювати у найрізноманітніших закладах вищої освіти Одеси, але найбільше всього за часом він працював у структурі Наукової бібліотеки ОНУ імені І. І. Мечникова. З’ясовано ступінь дослідження проблеми в історичній науці. Вказується, що в історіографії немає спеціального дослідження, присвяченого максимально повній реконструкції біографії Ф. Є. Петруня на підґрунті першоджерел. Основною помилкою більшості біографічних досліджень є невикористання неопублікованих історичних джерел. На основі документальних матеріалів Державного архіву Одеської області, пов’язаних з історією різних осередків і структур розвитку культури в Одесі, до наукового обігу введено неоприлюднені раніше історичні джерела, які сприяють реконструкції та уточненню невідомих раніше нюансів та перипетій життєвого шляху науковця. Репрезентовані архівні матеріали також є цінним джерелом у вивченні розвитку вищої освіти і науки в Одесі в період 1910–30-х рр., зокрема – історії вищої школи, бібліотечної мережі та біографічних даних деяких діячів науки вказаного часу. Інформація із власноруч заповнених Ф. Є. Петрунем анкет і написаних ним автобіографій, виявлених у різних одеських архівосховищах, доповнюють дані з історії повсякденності життя вищої школи та бібліотечної мережі Одеси. Простежено нелегкий шлях вченого в 20–30-х рр. ХХ ст., вплив політико-ідеологічного тиску на повсякденне життя науково-педагогічної інтелігенції УСРР. Охарактеризовано роль науковця у житті вищої школи та бібліотечної мережі, його наукову спадщину, реконструйовано наукові та особисті контакти вченого, їх вплив на його життя і входження до академічного співтовариства та комунікаційні відносини в ньому.

КНИГОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАЦІОНАЛЬНИХ БІБЛІОТЕКАХ УКРАЇНИ У 2016–2020 рр.: ЗВЕДЕНИЙ АНАЛІЗ

Віктор Юрійович Соколов — 2023-12-29

На основі аналізу матеріалів наукових публікацій та звітів про науково-дослідну роботу національних бібліотек, узагальнено та висвітлено стан та напрями розвитку книгознавчих досліджень на прикладі характеристики вивчення книги в окремих зазначених установах у 2016–2020 рр. З’ясовано місце і значення книгознавчих досліджень у вивченні та популяризації спеціалізованих фондів національних бібліотек, а також у підготовці відповідних матеріалів до Державного реєстру Національного культурного надбання. Розкрито тематику, особливості проведення й організації книгознавчих студій у досліджуваних бібліотечних установах. Підтверджено важливість вивчення рідкісної та цінної книги, біб ліо течних зібрань та книжкових колекцій для розвитку національної культури.