Бібліотечний меркурій

РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ «ІНОЗЕМНІ ДЕРЖАВИ І КОЛОНІСТИ У ПОЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ (40-І РР. XIV – 40-І РР. ХХ СТ.)»

Людмила Володимирівна Новікова — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

Рец. на кн.: Коріненко П. С. Іноземні держави і колоністи у поземельних відносинах в українському селі (40-і рр. XIV – 40-і рр. ХХ ст.) : монографія. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2024. 292 с.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СУПРОВІД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ З ОПОРОЮ НА БІБЛІОМЕТРИЧНІ МЕТОДИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ДОСВІД ОСВІТЯНСЬКИХ БІБЛІОТЕК

Наталія Миколаївна Кропочева — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті наведено результати інформаційного огляду спеціальних бібліотек закладів вищої освіти, учасниць мережі освітянських бібліотек МОН України і НАПН України стосовно застосування в їх діяльності бібліометричних методів та надання бібліометричних послуг, оприлюднених на сайтах цих бібліотек. Сформовано вибірку із чотирнадцяти спеціальних бібліотек закладів вищої освіти України, критеріями відбору до якої слугували наявність ЗВО України у вебометричному рейтингу університетів світу за версією Webometrics Ranking of World’s Universities January 2024. Здійснено кількісний моніторинг сайтів спеціальних бібліотек за такими параметрами інформаційних послуг з використанням бібліометричних методів: бібліографічні, організаційні, методичні, науково-інформаційні послуги. Встановлено змістове та тематичне навантаження за основними напрямами інформаційних послуг та методів, що використовуються у роботі бібліотек: організація доступу до бібліографічних та наукометричних БД засобами управління цитуванням і покликаннями; створення і налаштування авторських профілів ORCID, WoS, Researcher ID, розроблення методичних рекомендацій щодо їхнього заповнення; організація пошуку бібліометричних даних за темою наукового дослідження в електронному каталозі, інституційному репозитарії; розроблення рекомендацій стосовно використання бібліометричних ресурсів та бібліометричних показників. Стверджується, що інформаційні послуги охоплюють власне бібліотечні напрями, а саме: довідково-бібліографічне та науково-методичне обслуговування. Констатовано, що застосування бібліометричних послуг розширюється та поглиблюється в умовах євроінтеграційного поступу освіти та педагогічної науки України. Спрогнозовано перспективи подальших наукових розвідок у досліджуваному напрямі.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНИХ ЕЛЕКТРОННИХ РЕСУРСІВ В УКРАЇНІ

Наталія Василівна Лощинська — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

Під впливом цифрових технологій змінюється обличчя традиційного суспільного інституту такого як бібліотека. Переосмислюються принципи організації бібліотечного простору, методи бібліотечно-інформаційної діяльності, ресурсного забезпечення бібліотечних фондів тощо. Предметом дослідження є документи чинної нормативно-правової бази України, що стосуються розвитку електронних ресурсів у бібліотеках України. Мета статті: викласти суть основних нормативно-правових актів, виданих за роки незалежності України, які прямо чи опосередковано стосуються застосування електронних ресурсів у роботі бібліотек. Дослідити їх роль і значення у законодавстві України. Встановити, які з них покликані вдосконалити роботу бібліотек, спростити користувачам доступ до інформації, незалежно від часу і місця, полегшити працю біб ліо текаря завдяки активному впровадженню цифрових технологій. Розкрити їх потенціал у бібліотечній справі майбутнього. У результаті проведеного огляду правових актів у законодавстві України від початку незалежності, створених для вдосконалення роботи бібліотек було встановлено, що переважна більшість представлених документів активно сприяє розвитку інформаційно-бібліотечної сфери, впровадженню цифрових технологій. Усі вищеозначені нормативно-правові документи передбачають: вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів, захист авторського права в інформаційно-пошукових системах, створення та розвиток інформаційних бібліотечних ресурсів у інформаційному суспільстві. Однак слід визнати, що частина з них не позбавлена деяких недоліків та відстає від міжнародних аналогів.

ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ФОНДІВ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ УЖГОРОДСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Олена Федорівна Прохненко — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті на прикладі Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету розглянуто форми популяризації фондів книгозбірень із залученням сучасного інформативного простору мережі Інтернет. Дослідження спрямоване на вивчення практичного досвіду створення та застосування представлень віртуальних колекцій матеріалів про вчених Ужгородського національного університету та видатних постатей закарпатського краю, як одного з вагомих механізмів популяризації науки та культури. Поданий аналіз віртуальних книжкових виставок та відкритих лекцій базується на висвітлені матеріалів на сторінках соціальних мереж Facebook та YouTube.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олена Леонідівна Сокур, Оксана Зіновіївна Клименко — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

Представлено три групи факторів, які мають визначальний вплив на функціонування української бібліотечної практики: суспільно- політичні умови, технологічні і кадрові. Наведено різноаспектні завдання, на виконання яких зорієнтований працівник бібліотеки наукової установи Національної академії наук України в умовах цифровізації. Розкрита трирівнева структура науково-методичної діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, котра включає загальнобібліотечний, мережевий та загальнодержавний рівні.

В умовах воєнного стану Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського успішно реалізовується нова модель науково-методичної діяльності – науково-комунікаційна, що базується на бібліотечній взаємодії та комунікації, інформуванні та моніторингу. Науково-методична діяльність у складних реаліях сьогодення цілеспрямовано зорієнтована на удосконалення роботи бібліотечної мережі Національної академії наук України, системно працює на підвищення фахового рівня академічних бібліотекарів, продуктивно пропагує надбання науковців України у національному електронному середовищі та успішно інтегрує досягнення української науки в консолідований інформаційний простір.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СПАДЩИНА А. Г. ГОТАЛОВА-ГОТЛІБА: БІБЛІОГРАФІЯ, ОГЛЯД, КОМЕНТАРІ

ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

На підставі опрацювання бібліографічних джерел та архівної інформації здійснено науково-бібліографічну репрезентацію вивчення інтелектуальної спадщини вченого-гуманітарія А. Г. Готалова-Готліба (1866–1966). Проведено класифікацію та аналіз родо-видового складу бібліографічного матеріалу. Розглянуто основні закономірності формування, етапи та напрями його наукових досліджень у контексті розвитку історичної науки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., принципи її бібліографічної репрезентації, повноти та точності у бібліографічному інформуванні. Проведено короткий огляд публікацій, присвячених його біографії та діяльності, зроблено аналіз домінуючих пріоритетів його наукових досліджень, в якості висновку намічено основні напрями та перспективи вивчення творчої спадщини вченого. Наголошено, що вивчення біографії А. Г. Готалова-Готліба здебільшого відбулося, тоді як дослідження його творчості по суті ще не розпочиналося. Підкреслено, що наукові інтереси вченого містять різні аспекти візантиністики, історії освіти і педагогіки, історико-філософські течії педагогіки, історіографії, краєзнавчі студії тощо, але домінантним є історичний чинник.

КНИГИ З БІБЛІОТЕКИ КАРЛА (СКАРЛАТОСА) СЕВАСТОПУЛО В УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ФОНДАХ: ЕПІЗОД З ІСТОРІЇ РОЗОСЕРЕДЖЕНИХ КНИГОЗБІРЕНЬ ОДЕСЬКИХ БІБЛІОФІЛІВ

Олена Вікторівна Полевщикова — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

Масова еміграція та великі втрати культурної спадщини в 1917 – на початку 1920-х рр. супроводжувалися розпорошенням приватних художніх колекцій та бібліотек, у тому числі – одеських колекціонерів і бібліофілів грецького походження. У статті розглядається епізод із історії бібліофільства в Одесі, пов’язаний із представником одного з впливових кланів греків-вихідців із острова Хіос.

Навесні 1920 р. до Інвентарної книги бібліотеки Новоросійського університету були внесені записи про надходження «З підвалу будинку Севастопуло». Завдяки власницьким знакам на переглянутих de visu примірниках вдалося ідентифікувати ім’я колишнього власника книг – одеського почесного мирового судді, колекціонера та бібліофіла Карла (Скарлата) Марковича Севастопуло (1871–1923). На основі даних Інвентарної книги Новоросійського університету вдалося реконструювати вигляд фрагмента книгозбірні. За приблизними підрахунками це надходження становило не менше 423 назви книг у 738 томах. Зважаючи на книги, що опинилися в університетській бібліотеці, це була насамперед бібліотека франкофона та франкофіла: дві третини даного книжкового фрагмента складали видання французькою мовою, а найбільшим був розділ французької літератури. Цікавою є присутність видань, що відображають захоплення та особисті пристрасті власника, а саме книги з садівництва (чотирма мовами) та з мистецтва фотографії. Окрасою колекції були бібліофільські видання останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. Серед них – розкішні видання, лімітовані випуски бібліофільських видань; ілюстровані видання в чудово декорованих коленкорових, шкіряних та напівшкіряних видавничих палітурках. Таким чином, перенесений до бібліотеки університету з підвалу будинку К. М. Севастопуло фрагмент його книгозбірні дозволяє судити про бібліофільські та художні смаки та пристрасті власника, який особливо цінував французьку красну словесність.

У статті приділено увагу власницьким знакам грецького походження, залишеним на книгах родичами та сучасниками К. М. Севастопуло.

МОЙСЕЙ СОЛОМОНОВИЧ ВАЙНШТЕЙН – ТРАГЕДІЯ ТА ДОЛЯ РЕКТОРА ОДЕСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Валерій Валерійович Левченко — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

У статті на основі вивчення неопублікованих архівних документів, а також матеріалів періодичних видань, вперше відтворено біографію економіста, доцента, першого проректора та одного з ректорів Одеського державного університету (ОДУ) Мойсея Соломоновича Вайнштейна. Присвячуючи статтю 120-річчю від дня народження вченого та адміністратора, максимально детально простежено його життєвий шлях. Новизна дослідження полягає в уточненні біографічних відомостей: місця народження, соціального походження, моделі поведінки на керівних посадах в ОДУ, аналізі мотивації вчинків, наукової діяльності тощо.

Зроблено огляд подій, що дозволяють надати мотиви репресій щодо керівників державних вишів, зокрема ОДУ. Водночас фактори, що зумовили розгортання масових репресивних кампаній щодо ректорів університетів, одночасно впливали на процеси формування соціалістичної суб’єктивності радянських реалій. У зв’язку з цим реконструйовано типову конфліктну ситуацію, яка визначила

крайню суперечливість становища сумлінних управлінців з числа ранньорадянської генерації в середині 1930-х рр. Простежено, що коли пропаганда підносила трудові колективи як справжніх творців нової соціалістичної цивілізації, М. С. Вайнштейну доводилося відступати від імперативного принципу колективістського світорозуміння. У справжніх інтересах справи він був змушений спиратися на професійне ядро університетських фахівців, протиставляючи себе більшій частині викладачів, аспірантів і студентів, але така позиція не віталася пролетаріатом і державою. Доля М. С. Вайнштейна повторила долю багатьох керівників вишів, які потрапили в умови кардинальних суспільно-політичних змін 1930-х рр.

БІБЛІОТЕКИ ВАРШАВИ В ПЕРІОД ГЕКАТОМБИ 1939–1945 РОКІВ

Наталія Олександрівна Моршна — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено аналізу та узагальнення стану бібліотек Варшави у період Другої світової війни (1939–1945), коли німецько-фашистські загарбники влаштували гекатомбу культурних національних надбань польського народу. З’ясовано, що польська держава і польська культура зазнали величезних, часто непоправних втрат під час Другої світової війни, які в багатьох випадках важко піддаються оцінці через відсутність, знищення або втрату документації. Встановлено, що дії німецької армії були спрямовані на пограбування культурних цінностей чи їх знищення, що було частиною програми, яка передбачала ліквідацію польської нації і це була цілком спланована акція, що ми наразі спостерігаємо в діях російських загарбників стосовно українського культурного надбання. Проаналізовано наслідки руйнувань і втрат бібліотек Варшави під час фашистської окупації і конфіскації чи пограбувань, вчинених радянською армією та іншими структурами радянської держави. Наголошуються на проблемі захисту бібліотечних фондів в умовах війни так, як вжитих заходів польським урядом напередодні вторгнення Німеччини було абсолютно недостатньо. Вжиті заходи були тимчасовими і, в основному, були результатом відсутності віри в реальність загрози, що можна прослідкувати і в діях української влади напередодні повномасштабного вторгнення російського агресора. У статті робиться акцент на актуальності бібліотек, яка стала очевидною під час неспровокованого вторгнення Росії в Україну і в нових реаліях на перший план виводиться проблема захисту бібліотечних фондів, що має стати важливою складовою культурної політики Української держави. Констатовано, що наразі важко спрогнозувати терміни завершення воєнних дій та масштаби заподіяної шкоди нашій країні, але з великою вірогідністю можна передбачити, що в повоєнний період основними напрямами роботи галузі охорони культурної спадщини стане документальне опрацювання фактів воєнних злочинів проти об’єктів культури.

ВІДОМОСТІ ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ ТА ПОШИРЕННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ЗНАНЬ У ВИДАННЯХ І РУКОПИСАХ В УКРАЇНІ У ХVІІІ СТ.

Віктор Юрійович Соколов — ср, 10 лип 2024 00:00:00 +0300

Проаналізовано особливості розвитку природничо-наукового книгодрукування та формування репертуару видань з наук про живу природу в Україні у ХVІІІ ст. Досліджено жанрово-типологічний і тематичний склад зазначених видань. Охарактеризовано їх функціональне призначення та особливості використання. З’ясовано значення праць з різних галузей наук про живу природу у поширенні природничо-наукових знань та просвітництва в Україні у ХVІІІ ст. При вивченні видань проаналізовано їхній зміст, авторський склад, поліграфічне оформлення, осередки створення.