Бібліотечний меркурій

БІБЛІОТЕЧНІ РЕСУРСИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ДРУКОВАНОЇ СПАДЩИНИ І. І. МЕЧНИКОВА: ДО 180-РІЧЧЯ ВЧЕНОГО

Майя Володимирівна Алєксєєнко — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядається бібліотечні ресурси власної генерації як інструмент популяризації наукового надбання всесвітньо відомого біолога І. І. Мечникова. Бібліотечна База даних власної генерації «Ілля Мечников: науковий цифровий архів» та віртуальна колекція «Mechnykoviana», підготовлені співробітниками Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова до 180-річчя науковця — інформаційний ресурс, який має всі характеристики корисного для користувачів продукту, створеного спеціально для підтримки навчання та наукових досліджень.

БЕЗБАР’ЄРНА БІБЛІОТЕКА — СКЛАДОВА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ ПЕДАГОГА

Валентина Степанівна Білоус, Людмила Сидорівна Бровчак — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті визначено основні напрями реалізації політики безбар’єрності: фізична, інформаційна, цифрова, суспільна та громадянська, освітня. Розглядається роль бібліотеки як простору безбар’єрності, суб’єкта формування інклюзивного середовища та інклюзивної компетентності майбутніх педагогів. Акцентовано увагу на створенні комфортних умов для користувачів з особливими освітніми потребами. Розкрито соціокультурні та освітні аспекти формування та функціонування інклюзивного середовища в бібліотеці. Окремо висвітлено досвід бібліотеки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Визначено основні тенденції та стратегію діяльності бібліотеки щодо формування безбар’єрної бібліотеки.

ЦИФРОВІ ОРІЄНТИРИ БІБЛІОТЕКИ ОДЕСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АКАДЕМІЇ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ: ВІДКРИТІСТЬ, ІННОВАЦІЇ, СЕРВІСНІСТЬ

Анна Сергіївна Петрук — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена сучасним цифровим орієнтирам бібліотеки Одеської державної академії будівництва та архітектури, що визначаються трьома ключовими цінностями: відкритістю, інноваційністю та сервісністю. Пандемія, воєнні умови та оптимізація штату зумовили трансформацію роботи бібліотеки, переорієнтацію на розвиток цифрових сервісів і застосування принципів відкритої науки та FAIR. Представлено практичні кроки цифровізації: створення хмарних електронних баз, розширення дистанційних сервісів, впровадження інструментів проектного менеджменту, розвиток онлайн-комунікацій та оцифрування рідкісних фондів. Окрему увагу приділено переходу до відкритої АБІС Koha, підтримці науковців у питаннях наукометрії, формуванню репозиторію та зростанню цитованості академії. Окреслено перспективні напрями подальшої модернізації бібліотеки, зокрема розширення сервісів, створення медіалабораторії, розвиток інклюзивності та впровадження аналітичних інструментів.

АКРЕДИТАЦІЯ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ УНІВЕРСИТЕТУ: РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Олена Володимирівна Суровцева — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

Акредитації освітніх програм закладів вищої освіти проводяться задля забезпечення та вдосконалення якості освіти. Інакше кажучи, акредитація — це оцінювання освітніх програм ЗВО. Заклад освіти повинен довести відповідність освітніх програм та інфраструктури стандартам якості, що були встановлені акредитаційними органами.

У статті розкриваються концептуальні й наукові підходи, закономірності та методологія проведення акредитації освітніх програм у навчальних закладах. Акредитація відбувається відповідно до критеріїв оцінювання якості освітньої програми, основою яких є Стандарти і рекомендації із забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти. Положенням про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, визначено відповідні критерії, зокрема освітнє середовище та матеріальні ресурси. Для отримання акредитації заклад вищої освіти повинен продемонструвати наявність ресурсів та послуг, що сприяють якісному освітньому процесу. Саме в цьому контексті вишівська бібліотека не тільки надає доступ до літератури та ресурсам, але й забезпечує простір для навчання, організації заходів та консультацій, підтримує освітній процес на всіх рівнях.

У статті зосереджено увагу на діяльності Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (далі — НБ ОНУ) щодо підготовки до акредитації та безпосередньої участі в цьому процесі. По-перше, визначено вимоги, яким повинна відповідати бібліотека ЗВО взагалі та як їм відгукується НБ ОНУ. По-друге, означено конкретні матеріально-технічні ресурсі, які саме демонструє НБ ОНУ у процесі акредитації освітньої програми. По-третє, окреслено матеріально-технічне забезпечення, а саме приміщення для навчання й організації заходів — задля інтелектуально-інформаційного та психологічного комфорту користувачів були обладнані читальні зали та інші простори на території бібліотеки.

Дотримання норм академічної доброчесності є одним з критеріїв якісної освіти. У межах участі ОНУ імені І. І. Мечникова в Проекті сприяння академічній доброчесності в Україні НБ здійснює перевірку кваліфікаційних та наукових праць на наявність елементів плагіату.

Важливе значення при визначенні результатів акредитації має обслуговування користувачів. У НБ ОНУ використовують різноманітні форми обслуговування: як традиційні, так і дистантні.

ПРІОРИТЕТНІ ВЕКТОРИ ДІЯЛЬНОСТІ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ БІБЛІОТЕК

Наталія Вікторівна Якуніна — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті представлені показники діяльності університетських бібліотек України за 2022–2024 роки. Зроблено аналіз низки напрямів роботи університетських бібліотек на основі статистичних і письмових звітів за відповідні роки. Кожна бібліотека закладу вищої освіти складає річні звіти відповідно до Інструкції [6]. Звіт складається з даних, що були отримані усіма структурними підрозділами бібліотеки протягом року згідно з обліковими документами. Звіт заповнюється чітко, статистичні дані представлені в абсолютних величинах в одиницях виміру, що вказані в Інструкції. Крім статистичних даних звіт містить текстову частину, в якій докладніше описано зміст напрямів роботи бібліотеки. На основі звітів кожної окремої бібліотеки формується інформаційно-аналітичний звіт Мережі університетських книгозбірень України (виконавець — Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, методичний центр для університетських бібліотек України). Саме такі звіти стали підґрунтям для написання даної статті.

Коронавірусні обмеження та повномасштабне вторгнення росії в Україну дещо змінили вектори діяльності бібліотек ЗВО: активізувалися одні напрями, трохи відійшли на другий план інші, з’явилися нові. Серед актуальних та критично важливих напрямів діяльності вишівських бібліотек відзначимо наступні: захист та збереження фондів шляхом діджиталізації та актуалізація фондів, альтернативні шляхи поповнення книгозбірень, нові підходи до організації обслуговування та надання послуг, інформування академічної спільноти щодо нових надходжень та тематичних підбірок джерел та літератури. Незмінною лишається роль університетських бібліотек у формуванні культури поваги до інтелектуальної праці та дотримання етичних норм, а також їх культурно-просвітницька місія.

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА ЩОДО НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІСТОРИКА-ГЕРМАНІСТА Ф. Р. ГОЛЬДЕНБЕРГ В АРХІВІ ПРОФЕСОРА А. Г. ГОТАЛОВА-ГОТЛІБА НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ОНУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

Валерій Валерійович Левченко — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено результати наукової діяльності Фаїни Рувимівни Гольденберг (1908–1975) як одного з представників одеської школи істориків-новістів 1930-х–1940-х рр. Наукова творчість Ф. Р. Гольденберг, яка є одним із представників вітчизняної германістики, показана як один з етапів у розвитку одеської школи досліджень нової історії. Ця школа пережила етапи становлення та підйому в XIX – на початку XX ст., складний процес формування радянської новістики, в якій велика роль належала професору К. П. Добролюбському, який поєднав своєю особистістю дореволюційний та радянський етапи розвитку цього періоду всесвітньої історії. Подано фактологічний аналіз наукової літератури щодо постаті Ф. Р. Гольденберг. У статті вперше опубліковано історіографічні джерела, що дають нову інформацію для більш чіткої реконструкції її біографії та творчого доробку. Встановлено, що її наукові праці в сучасній історіографії охарактеризовано не достатньо детально. Серед наукових здобутків Ф. Р. Гольденберг — розробка низки важливих тем, які мають теоретичне, методичне значення для розуміння логіки розвитку нової історії. Однією з таких тем є дослідження гуманістичної спрямованості світогляду німецького драматурга, теоретика мистецтва і літературного критика-просвітителя, основоположника німецької класичної літератури Г. Е. Лессінга. Вона вивчала його філософію та соціальні проблеми в його творчості, розглядала спадщину письменника, яка багато у чому відображала слабкості та недостатньо розвинену класову самосвідомість німецького бюргерства XVIІI ст. Водночас у її науковій творчості більш не має опублікованих наукових праць окрім методичних напрацювань. Проте вона стояла біля витоків історичної германістики у Дніпропетровському університеті, в якому їй вдалося долучитися до підготовки наступного покоління істориків-новістів.

РЕЦЕНЗІЯ НА ВИДАННЯ «ТЕОРЕТИЧНА ГРАМАТИКА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ»

Ірина Іванівна Серякова — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

Рец. на кн.: Морозова І. Б. Теоретична граматика англійської мови (для студентів, які спеціалізуються з англійської) = Theory of English grammar (students’ major language) : навч. посіб. з навч. дисципліни «Теоретична граматика основної іноземної мови» для здобувачів першого (бакалавр.) рівня вищ. освіти спец. 035 «Філологія» спеціалізації 035.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» / І. Б. Морозова, О. О. Пожарицька ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Ф-т РГФ, Каф. граматики англ. мови. – Суми : Унів. кн., 2025. – 192 с.

ПЕРШІ УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ТВОРІВ ЖУЛЯ ВЕРНА У ФОНДІ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ОНУ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

Ганна Володимирівна Великодна — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуті твори французького письменника Жуля Верна, перекладені українською мовою та відредаговані відомими чи анонімними українськими митцями XX ст. (Х. Алчевська, П. Балицький, З. Білоусова, Т. Бутович, О. Варавва, К. Довгань, В. Жюно, М. Івченко, Д. Лисиченко, Ю. Меженко, А. Новий, Л. Пахаревський, Н. Пихова, Н. Романович-Ткаченко, Р. Терещенко, Н. Ткаченко-Ходкевич, Н. Янко-Триницька). Проаналізовано книжкові знаки на примірниках книг, які зберігаються у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

ОБРАЗ БІБЛІОТЕКАРЯ В ЗАРУБІЖНОМУ КІНЕМАТОГРАФІ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ КРИЗ

Євген Володимирович Забіянов — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

В статті досліджено образ бібліотекаря і бібліотеки через призму зарубіжного кінематографу, вперше розкрито специфіку професійної діяльності в умовах суспільних криз, спричинених війнами, революціями, політичним занепадом та авторитарним правлінням.

БІБЛІОТЕКИ У ПОВОЄННОМУ СУСПІЛЬСТВІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВІДНОВЛЕННЯ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Лілія Сергіївна Прокопенко — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто основні аспекти наукового дослідження «Бібліотеки в повоєнному суспільстві: зарубіжний досвід відновлення», проведеного у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у 2023 р., та презентовано його результати. Проаналізовано досвід функціонування бібліотек під час воєн, успіхи і невдачі у процесах повоєнної відбудови бібліотечної справи у країнах, які пережили війну у ХХ–ХХІ ст. Акцентовано увагу на внеску бібліотек у повоєнне відновлення суспільства. Обґрунтовано можливість використання успішних зарубіжних практик повоєнного відновлення у бібліотечній справі України.

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСВІТНЬОЇ МОДЕЛІ З ПІДГОТОВКИ ЮРИДИЧНИХ БІБЛІОТЕКАРІВ У США

Віктор Юрійович Соколов — ср, 24 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті на основі вивчення джерел та матеріалів наукових публікацій визначено зміст поняття «юридичний бібліотекар» («бібліотекар-юрист»); проаналізовано історичні умови та соціально-культурні чинники формування зазначеної професії та розвиток освітніх стандартів для юридичних бібліотекарів у контексті становлення юридичних бібліотек в США, а також охарактеризовано об’єктивні чинники підвищення значення юридичних бібліотекарів у розширенні соціальних функцій, послуг та розвитку діяльності бібліотеки в цілому.

У цьому контексті актуальним та своєчасним для українських бібліотекознавців є вивчення більш ніж двохсотрічного досвіду діяльності юридичних бібліотек в США, а також формування професійної підготовки фахівців для зазначених установ. Дослідження особливостей становлення професії «юридичного бібліотекаря», вивчення специфіки формування кваліфікаційних вимог та освітніх стандартів до цієї професії має важливе значення для розвитку бібліотечної справи в Україні, оскільки за роки незалежності в країні було організовано та відкрито чимало нових юридичних бібліотек.