«ДУЖЕ ЗВОРУШИЛИ МЕНЕ ВАШІ ТЕПЛІ РЯДКИ...»: ЕПІСТОЛІЇ Л. П. ГРОССМАНА С. І.-Я. БОРОВОМУ

Анотація

Представлені в даній публікації епістолії Л. П. Гроссмана до С. І.-Я. Борового охоплюють період 1945–1964 рр., на який припадають їх зріла наукова діяльність, наявність авторитету в наукових колах, провідні позиції у середовищі наукової інтелігенції та поява нових інтелектуальних праць. Незважаючи на незначний обсяг епістолярної спадщини, вона є неоціненним історичним джерелом, яке дає можливість реконструювати різні аспекти біографій та творчості двох вчених. Листування, що виникало в наслідок особистого спілкування науковців, не було інтенсивним та тривалим. З наявних даних листування на сьогодні виявлено 20 епістолій Л. П. Гроссмана – 8 листів, 11 листівок та 1 телеграма. Основні теми послань: події, що відбуваються на ниві професійної діяльності, новини з наукових кіл та деякі аспекти повсякденного життя. Епістолії дозволяють відновити суттєві деталі розвитку історичної науки в СРСР та університетського життя в Одесі в післявоєнний період, представляють безперечний інтерес для вивчення історії радянського культурного процесу 1940-х – 1950-х рр. та стосуються низки питань, зокрема оцінки наукових досягнень С. І.-Я. Борового. В епістоліях окремими рядками проходить тема любові Л. П. Гроссмана до рідного міста – Одеси, до якого він висловлює теплі почуття в багатьох посланнях у різних художніх формах. Подано первинний варіант повної назви С. I.-Я. Борового. Уперше в історіографії вказано на закінчення Л. П. Гроссманом Київського університету, а не Новоросійського університету, про що раніше помилково повідомлялося в публікаціях різних жанрів. Представлені матеріали як складова джерельної бази вивчення історії історичної науки сприяють отриманню всебічної та достовірної інформації про розвиток історіографічного процесу в СРСР у період 1940-х – 1960-х рр. Із змісту текстів листів зрозуміло, що С. І.-Я. Боровий постійно відповідав своєму кореспонденту, не маючи звички затягувати з відповіддю. У статті наведені нові факти щодо деяких епізодів біографій двох учених. Хоча листування тривало з перервами, очевидно, що спілкування було взаємно приємним, з характерними конфіденційними і дружніми відносинами, щирістю та легкістю спілкування. Публікація джерел супроводжується досить повним коментарем змісту епістолій та вводить до наукового обігу цінне історичне джерело з фонду особистого походження С. І.-Я. Борового, що знаходиться на зберіганні в Державному архіві Одеської області.