ДОПОМІЖНА БІБЛІОГРАФІЯ: ВИТОКИ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-3335.2020.2(24).215431Ключові слова:
наукове дослідження, допоміжна бібліографія, історія виникнення тематичної довідкиАнотація
Однією з функцій бібліографа є виконання тематичної бібліографічної довідки– підбір літератури по темі. Серед виникаючих тематичних запитів бувають питання підвищеної складності. Для своєчасного та якісного виконання запиту бібліограф повинен володіти відповідними знаннями, широким кругозором, досвідом у різних сферах науки та виробництва. Зародження бібліографії почалося ще в давнину. Один з перших бібліографічних праць склав Каллімах (310–240 рр. до н. е.): «Каталог письменників, які просіяли у всіх галузях освіченості, і праць, які вони склали». Подальший розвиток простежується на прикладі історії мистецтвознавчої бібліографії в Росії XI – початку XX століть. Мистецтвознавча довідково-бібліографічна література в Стародавній Русі являла собою певну систему зі специфічним набором відомостей. Спочатку – літературні церковні джерела, далі – переклад літературних героїв і сцен в сюжети живопису, потім – фіксація всередині тексту інших трактувань і художніх рішень. Інтерес становлять трактати з мистецтва в Стародавній Русі, канони іконного письма, у вигляді промальов, зроблених з ікон, або усні, які отримали назву «оригінали». Найбільший розвиток в Стародавній Русі отримала бібліографія загального характеру – наука не мала галузевого поділу. Далі з’явилася потреба в описах. У XVI столітті бібліографія має вже рекомендаційні форми. Таким був «Указець» книгосховища Спасо-Прилуцького монастиря Арсенія Високого. Бібліографічні рекомендації укладач згрупував за темами. Вже в другій половині XVII століття помітну роль почала грати ідеологія Просвітництва, що призвело до видання спеціальних навчальних і довідкових посібників світського характеру: сюжетні словники, біографічні словники, термінологічні словники, каталоги художніх зборів і виставок. У другій половині століття з’являється тенденція до складання переліків робіт одного майстра. З’явилися аукціонні каталоги. Історія допоміжної бібліографії, без якої важко уявити просування науки, сягає своїм корінням вглиб століть. Спочатку, з виникненням необхідності в ній, вона була недосконала, були здійснені тільки спроби її складання. Надалі вона розширила видове уявлення і інформативність, остаточно сформувавшись в даний час, і постійно вдосконалюється.
Посилання
Bibliografiya v moyey zhizni: uchenyy, pisatel, rabochiy, inzhener o roli bibliogr. v ikh rabote i tvorchestve : sb. ocherkov [Bibliography in my life: scientist, writer, worker, engineer about the role of Bibliography in their work and creativity : collection of essays]. Moscow, 1984, 136 p.
Ostroy O. S. Istoriya iskusstvovedcheskoy bibliografii v Rossii (XI – nach. XX vv.) [History of art bibliography in Russia (XI – beginning XX centuries)]. Leningrad, 1991, 222 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Бібліотечний Меркурій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.