ДОПОМІЖНА БІБЛІОГРАФІЯ: ВИТОКИ

Автор(и)

  • Наталія Михайлівна Сантарович Центральна наукова бібліотека ім. Я. Коласа НАН Білорусі

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-3335.2020.2(24).215431

Ключові слова:

наукове дослідження, допоміжна бібліографія, історія виникнення тематичної довідки

Анотація

Однією з функцій бібліографа є виконання тематичної бібліографічної довідки– підбір літератури по темі. Серед виникаючих тематичних запитів бувають питання підвищеної складності. Для своєчасного та якісного виконання запиту бібліограф повинен володіти відповідними знаннями, широким кругозором, досвідом у різних сферах науки та виробництва. Зародження бібліографії почалося ще в давнину. Один з перших бібліографічних праць склав Каллімах (310–240 рр. до н. е.): «Каталог письменників, які просіяли у всіх галузях освіченості, і праць, які вони склали». Подальший розвиток простежується на прикладі історії мистецтвознавчої бібліографії в Росії XI – початку XX століть. Мистецтвознавча довідково-бібліографічна література в Стародавній Русі являла собою певну систему зі специфічним набором відомостей. Спочатку – літературні церковні джерела, далі – переклад літературних героїв і сцен в сюжети живопису, потім – фіксація всередині тексту інших трактувань і художніх рішень. Інтерес становлять трактати з мистецтва в Стародавній Русі, канони іконного письма, у вигляді промальов, зроблених з ікон, або усні, які отримали назву «оригінали». Найбільший розвиток в Стародавній Русі отримала бібліографія загального характеру – наука не мала галузевого поділу. Далі з’явилася потреба в описах. У XVI столітті бібліографія має вже рекомендаційні форми. Таким був «Указець» книгосховища Спасо-Прилуцького монастиря Арсенія Високого. Бібліографічні рекомендації укладач згрупував за темами. Вже в другій половині XVII століття помітну роль почала грати ідеологія Просвітництва, що призвело до видання спеціальних навчальних і довідкових посібників світського характеру: сюжетні словники, біографічні словники, термінологічні словники, каталоги художніх зборів і виставок. У другій половині століття з’являється тенденція до складання переліків робіт одного майстра. З’явилися аукціонні каталоги. Історія допоміжної бібліографії, без якої важко уявити просування науки, сягає своїм корінням вглиб століть. Спочатку, з виникненням необхідності в ній, вона була недосконала, були здійснені тільки спроби її складання. Надалі вона розширила видове уявлення і інформативність, остаточно сформувавшись в даний час, і постійно вдосконалюється.

 

 

Біографія автора

Наталія Михайлівна Сантарович, Центральна наукова бібліотека ім. Я. Коласа НАН Білорусі

Santarovich N.

Посилання

Bibliografiya v moyey zhizni: uchenyy, pisatel, rabochiy, inzhener o roli bibliogr. v ikh rabote i tvorchestve : sb. ocherkov [Bibliography in my life: scientist, writer, worker, engineer about the role of Bibliography in their work and creativity : collection of essays]. Moscow, 1984, 136 p.

Ostroy O. S. Istoriya iskusstvovedcheskoy bibliografii v Rossii (XI – nach. XX vv.) [History of art bibliography in Russia (XI – beginning XX centuries)]. Leningrad, 1991, 222 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-03

Номер

Розділ

З історії бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності