ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТОЛОГІЇ

Автор(и)

  • Галина Миколаївна Швецова-Водка Рівненський державний гуманітарний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9842-6581

DOI:

https://doi.org/10.18524/2707-3335.2023.1(29).280023

Ключові слова:

історія науки про документ, теорія документа, дипломатика, бібліографія, бібліологія, інформатика, документалістика, документологія

Анотація

Стаття присвячується розгляду однієї з дискусійних проблем науки про документ: її формуванню в умовах поступового розвитку різноманітних досліджень документа. Мета дослідження: показати спільні риси та відмінності у дослідженнях документів офіційного призначення і документів, розрахованих на збереження та розповсюдження знань; обґрунтувати закономірність виникнення науки, яка об’єднала всі напрями дослідження документів, – документології.

Дослідження спрямовано на розвиток загальної теорії документа. Стаття має заперечити поширену думку про те, що документологія виникає лише в 90-і рр. ХХ ст. та сприяти подальшій розробці теорії документології.
Методологія дослідження ґрунтується на історичному та інформаційно-комунікаційному підходах, що дозволяє характеризувати документ будь-якого призначення одночасно як історичне явище і продукт інформаційно-комунікаційної діяльності.

У результаті дослідження обґрунтовано закономірність виникнення та єдність науки про документ – документології, яка має декілька напрямів дослідження документів, що сформувалися у самостійні науки.

Результати дослідження будуть використані в навчальній та практичній діяльності в галузях, пов’язаних з інформацією та документацією. Перш за все, вони сприятимуть визначенню та обговоренню сучасних теоретичних проблем документології. У практичній діяльності сприятимуть впровадженню в різних галузях науки про документ результатів, досягнутих загальною теорією документа, зокрема типологією документа, рекомендаціями щодо збереження та використання документів.

Розгляд розвитку наукових знань про документ до початку ХХ ст. показав, що наука про документ розвивалася поступово у різних напрямах. Найбільш відомим і загальновизнаним є розвиток дипломатики, як науки, яка досліджує найдавніші документи дипломатичного та юридичного характеру: грамоти, акти тощо, їх тексти та оригінали. Разом з дипломатикою та на її підставі почали розвиватися дисципліни історичного джерелознавства: палеографія, епіграфіка, епістологія, кодикологія та інші. Однією з джерелознавчих дисциплін була й історична бібліографія. Подальший розвиток бібліографії засвідчив її самостійність, самовизначення як науки про книгу, що мала й синонімичну назву – книгознавство або бібліологія.

Розвиток всіх цих наукових дисциплін та інших знань, пов’язаних з практичною діяльністю щодо збирання, збереження та використання документів, зробив можливим на початку ХХ ст. виникнення єдиної науки про документ – документології. Розуміння її витоків та становлення є важливим для подальшого розвитку та обґрунтування її змісту вже у ХХІ столітті.

Посилання

Vikipediia: vilna entsyklopediia [Wikipedia: The Free Encyclopedia]. Available at: https://goo.su/a4ig8M (accessed 31.01.2023).

Vorobev G. G. Dokument: informatsionnyy analiz [Document: information analysis]. M., 1973. 255 p.

Kalakura Ya. S., Voitsekhivska I. N., Pavlenko S. F., Korolov B. I., Paliienko M. H. Istorychne dzhereloznavstvo: pidruchnyk [Historical source studies: textbook]. Kyiv, 2002. 488 p.

Kovalchuk H. I. Knyhoznavstvo. [The science of the book]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of Modern Ukraine]. Available at: https://esu.com.ua/article‑8690 (accessed 18.02.2023).

Kuleshov S. H. Dokumentoznavstvo [Documentary science]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of Modern Ukraine]. Available at: https://esu.com.ua/article‑20532 (accessed 18.02.2023).

Kuleshov S. H. Dokumentalni dzherela naukovoi informatsii: poniattia, typolohiia, istoriia typolohichnoi skhemy [Documentary sources of scientific information: concept, typology, history of the typological scheme]. Kyiv, 1995. 190 p.

Kuleshov S. H. Dokumentoznavstvo: Istoriia. Teoretychni osnovy [Documentary studies: History. Theoretical foundations]. Kyiv, 2000. 162 p.

Kushnarenko N. M. Dokumentovedenye [Documentary science]. Kyiv, 2008. 459 p.

Yas O. V. Bibliolohiia [Bibliology]. Ukrainska bibliotechna entsyklopediia [Ukrainian library encyclopedia]. Available at: https://goo.su/a4ig8M/ (accessed 18.02.2023).

Arntz H. Documentatio a documento [Documentation by document]. Nachr. Docum. [News of documentation]. 1954. Vol. 5, no.4. pp. 171–179.

Malcles L.-N. Manuel de Bibliographie [Bibliography Manual]. Paris, 1976. 398 p.

Otlet P. Traité de documentation: le livre sur le livre, théorie et pratique [Documentation treatise: the book on the book, theory and practice]. Bruxelles, 1934. 431 p.

Suski A. M. Analiza XX‑wiecznych definicji documentu oraz proba ich uogolnenia [Analysis of 20th-century definitions of a document and an attempt to generalize them]. Akt. Probl. Inform. i Doc. [Act. Probl. Inform. and Doc.]. 1968. Vol. 13, no. 4. pp.18–22.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-29

Як цитувати

Швецова-Водка, Г. М. (2023). ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ДОКУМЕНТОЛОГІЇ. Бібліотечний меркурій, (1(29), 7–23. https://doi.org/10.18524/2707-3335.2023.1(29).280023

Номер

Розділ

З історії бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності