ЕМПАТІЯ В БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРОФЕСІЇ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2707-3335.2025.1(33).331915Ключові слова:
бібліотекар, комунікаційні здібності, емпатія, психологічні особливості, інформаційне середовище, проблеми мотиваціїАнотація
Стаття присвячена аналізу поняття емпатії в контексті її впливу на професійні якості бібліотекарів. Основою статті є виявлення різних теоретичних підходів до інтерпретації явища емпатії як багатокомпонентних соціально-психологічних характеристик бібліотечних фахівців, що впливають на ефективність їх комунікації з читачами. У статті акцентовано увагу на значенні емпатії як професійно значущої психологічної якості бібліотекарів, яка крім того, що суттєво впливає на особистість в цілому, підвищує мотиваційні функції та продуктивність діяльності, а також здатна вдосконалити спілкування, лідерські навички та вміння вирішувати конфлікти, підвищувати задоволення від роботи.
З’ясовано, що розвиток певних емпатійних навичок зумовлює їх залучення до процесів прийняття рішень та сприяння розвитку відповідних знань і умінь в процесі комунікації, що є важливим важелем на підтримку бібліотечного персоналу на всіх рівнях спілкування з користувачами бібліотеки з урахуванням усіх психологічних особливостей та культурних традицій і, в довгостроковій перспективі, надання більш ефективного сервісу.
Встановлено, що, виконуючи роль джерела соціальної та емоційної психологічної підтримки, емпатія є когнітивно-поведінковою властивістю, яка може бути культивована за допомогою освіти. Навчальні програми з дисципліни «Психологія» на бібліотечному факультеті спеціалізованих учбових закладів мають більше уваги приділяти проблемі емпатії, постійно удосконалювати психологічну освіту майбутніх бібліотечних фахівців. В даному контексті акцент на розвиток емпатії повинен бути відображений і в програмах підвищення кваліфікації бібліотекарів. Наголошено, що сприяння подальшій розробці освітніх програм для бібліотекарів щодо розвитку емпатійних навичок зумовить формування позитивного іміджа сучасної бібліотеки та її фахівців.
Посилання
Grabar N. G. Bibliotechne spilkuvannia yak obiekt doslidzhennia i praktyka zdiisnennia [Library communication as an object of research and practice]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia [Library science. Documentation. Informology], 2011, no. 4, pp. 36–40. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2011_4_7 (accessed: 10.03.2025).
Grabar N. G. Profesiine spilkuvannia v komunikatsiinomu prostori biblioteky [Professional communication in the communication space of the library]. Visnyk Knyzhkovoi palaty [Bulletin of the Book Chamber], 2015, no. 5, pp. 12–15. Available at: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/00242539210017699/full/html (accessed: 10.03.2025).
Petruhno Yu. Ye. Mizhosobystisni vidnosyny v kodeksakh bibliotechnoi etyky: mizhnarodna praktyka instytualizatsii [Interpersonal relations in codes of library ethics: international practice of institutionalization]. Visnyk Knyzhkovoi palaty [Bulletin of the Book Chamber], 2002, no. 1, pp. 22–25.
Afolabi M. The application of counselling concepts to interviewing in reference services. Library Review. 1992, vol. 41 no. 4, pp. 31–37. Available at: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/00242539210017699/full/html (accessed: 10.03.2025).
Bell S. From gatekeepers to gate-openers. American Libraries, 2009, vol. 40, no. 8/9, pp. 50–53. Available at: https://scholarshare.temple.edu/items/38f9d08c-8aea-4bc8-8199-5cf1c3734098 (accessed: 12.04.2025).
Birdi B. Wilson К. The nature and role of empathy in public librarianship. Journal of Librarianship and Information Science, 2009, vol. 41, iss. 2, pp. 81–89. Available at: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0961000609102827 (accessed: 12.03.2025).
Bishop E. Enhancing self-reflective practice and conscious service in the helping professions: The value of informal learning. Measuring and analyzing informal learning in the digital age / ed.: O. Mejiuni, P. Cranton, O. Táíwò. Hershey, PA: Information Age, 2015, pp. 233–249. Available at: https://www.igi-global.com/gateway/chapter/129887 (accessed: 10.03.2025).
Combs A. C., Avila D. L. Purkey W. l. Helping relationships: Basic concept for the helping professions. Boston, 1978, 360 р.
Fine S. Librarians and the art of helping. The Reference Librarian. 1997, vol. 28, iss. 59, pp. 77–91. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1300/J120v28n59_09 (accessed: 12.02.2025).
Graf E.-M., Sator M. Discourses of helping professions. Amsterdam, 2014, 320 p. https://doi.org/10.1075/pbns.252
Green S. S. Sensational fiction in public libraries, and, Personal relations between librarians and readers: Two papers read at meetings of librarians. Worcester, 1879, 150 p.
Mason J. Qualitative Interviewing: Asking, Listening and Interpreting. Qualitative Research in Action. London, 2002, 241 p.
Phillips A. Understanding empathetic services: The role of empathy in everyday library work. Journal of Research on Libraries and Young Adults. 2017, vol. 8, no. 1, pp. 1–27. Available at: https://www.yalsa.ala.org/jrlya/2017/07/understanding-empathetic-services-the-role-of-empathy-in-everyday-library-work/ (accessed: 12.02.2025).
Ranganathan S. R. The Five Laws of Library Science. Madras, India ; London, UK, 1931, Available at: http://dlist.sir.arizona (accessed: 15.03.2025).
Rogers C. R. Significant Learning: In therapy and in education. Educational Leadership, 1959, vol. 16, iss. 4, pp. 232–242. Available at: https://files.ascd.org/staticfiles/ascd/pdf/journals/ed_lead/el_195901_rogers.pdf (accessed: 12.02.2025).
Shelmerdine А. J. Library Anxiety: Stories, Theories and Possible Solutions. Journal of the Australian Library and Information Association. 2018, vol. 67, iss. 4, pp. 343–352. https://doi.org/10.1080/24750158.2018.1534281
Sherrer J. Thriving in changing times. The Reference Librarian. 1996, vol. 25, iss. 54, pp. 11–20. Available at: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1300/J120v25n54_03 (accessed: 10.02.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Правовласниками опублікованого матеріалу являються авторський колектив та засновник журналу на умовах, що визначаються видавничою угодою, що укладається між редакційною колегією та авторами публікацій. Ніяка частина опублікованого матеріалу не може бути відтворена без попереднього повідомлення та дозволу автора.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі.
Після публікації автор має право опублікувати свою роботу в будь-якому іншому засобі масової інформації без дозволу редакції журналу, без посилання на журнал, але з повідомленням редакційної колегії журналу про публікацію своєї роботи в іншому засобі масової інформації.
Редакція має право віддати роботу автора на публікацію до іншого засобу масової інформації, але з дозволу автору.